Любі друзі!
Нашу
розмову я хочу почати із загадки.
Не кущ, а з листочками.
Не
сорочка, а зшита.
Не людина, а розповідає.
Що
це? (Книга).
Так.
Це книга.
Книги
ми бачимо скрізь. В який би дім ви не прийшли, ви побачите книжки — в шафах, на
полицях, на столі, в портфелі.
Ви ще не вміли читати, а поряд з вами завжди були
книги. Мабуть, кожен з вас любив у дитинстві розглядати малюнки в книжках. А
коли ви навчилися говорити, то просили батьків: "Читай, читай".
Так
розпочиналося ваше знайомство з книгою, яка для багатьох стала товаришем,
супутником у житті.
Книжки
бувають різні (демонстрація): маленькі і великі, товсті і тонкі, з малюнками і
без, для дорослих і для дітей. Книжок дуже багато, і всі вони різні і цікаві.
Відкриємо одну із них — опинимося у далекій казковій країні, у якій живуть
велетні, а в другій книжці — маленькі чоловічки, а в третій — твої ровесники.
Книга
— мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди і
подорожі, про чудеса, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана вами в
дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. Герої, з якими ви зустрілись на
сторінках книг, стають вашими вірними друзями. І сьогодні ви зустрінете героя
однієї книги. Відгадайте, хто він.
"Українські
народні казки" – які вони цікаві
—Чи любите ви книги?
—А чому ви їх любите?
—Чи є у вас якісь
улюблені книжки?
А тепер відгадайте загадки.
-Снігові поля, чорні
граки, хочеш розумним бути — бери та вчись.
(Книга)
- Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Абетка)
То мене повинен знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Абетка)
- Чорні,
криві, зроду німі, а стануть в ряд — ураз заговорять. (Літери)
- По білому полю чорним
маком сіяно.(Книга)
- Не дерево, а з
листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а розказує. .(Книга)
- Мовчить, а сто дурнів
навчить. .(Книга)
-Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)
Бібліотекар: А чи знаєте ви,
діти, як треба знайомитися з книжкою? По-перше, огляньте уважно обкладинку.
На
ній пишуть прізвище письменника, який написав книжку, постарайтесь запам'ятати
його. Як ви думаєте, для чого це треба?
Якщо
ви прочитаєте одну книжку цього письменника і дізнаєтесь, про що він пише
книжки, то вам іншим разом легко буде відшукати його книжки на полиці.
Нижче
на обкладинці пишуть назву (або заголовок) книжки. Іноді навіть по заголовку
можна вгадати, про що ця книга.
2) Кожна сторінка в
книжці пронумерована
3) Важливою частиною
книги є малюнки. Вони не тільки прикрашають її, а й допомагають краще
зрозуміти, про що розповідає книжка, уявити її героїв, дізнатися про їхні
вчинки по малюнках, навіть ще не прочитавши книги.
Книга — ваш вірний друг, від усього серця прошу вас.
— Не беріть брудними руками.
— Коли гортаєте сторінки,
не слиньте пальців, не згинайте сторінки, не малюйте і нічого не пишіть.
— Виготовте закладинку і
не вставляйте між сторінками ручку або олівець.
— Не кидайтебудь-де, а
кладіть завжди на певне місце.
Коли б, діти, ви раденько
До серця взяли ці слова —
То я б уже була чистенька
І
вся біленька — мов нова.
Запам'ятали?
Бібліотекар: Народ здавна любив і поважав книгу. Склав про
неї багато прислів'їв та віршів.
Діти читають вірші
1. Книга, друг ти наш
незмінний,
Друг
любимий з ранніх літ.
2. Ми з тобою пізнаємо
Чарівний
незнаний світ.
3. Скільки книг на землі
Є великих і малих.
4. Є легкі і важкі.
На полицях і в столі.
Бібліотекар:
А
тепер запам'ятаємо прислів'я:
—
Книга вчить, як на світі жить.
—
Хто багато читає, той багато знає.
— Читання — ось краще навчання.
Бібліотекар: Ось і закінчується
наша зустріч з книгою. Я хочу побажати вам хороших книжок. Хай не буде у вас
жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книжки. Людина,
яка любить і вміє читати, — щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних,
добрих і вірних друзів.
