КНИГА МІЙ НАЙКРАЩИЙ ДРУГ!!!

Любі друзі!

Нашу розмову я хочу почати із загадки.

 Не кущ, а з листочками.

Не сорочка, а зшита.

 Не людина, а розповідає.

Що це?      (Книга).

Так. Це книга.

Книги ми бачимо скрізь. В який би дім ви не прийшли, ви побачите книжки — в шафах, на полицях, на столі, в портфелі.

Ви ще не вміли читати, а поряд з вами зав­жди були книги. Мабуть, кожен з вас любив у дитинстві розглядати малюнки в книжках. А коли ви навчилися говорити, то просили бать­ків: "Читай, читай".

Так розпочиналося ваше знайомство з кни­гою, яка для багатьох стала товаришем, супут­ником у житті.

Книжки бувають різні (демонстрація): маленькі і великі, товсті і тонкі, з малюнками і без, для дорослих і для дітей. Книжок дуже багато, і всі вони різні і цікаві. Відкриємо одну із них — опинимося у далекій казковій країні, у якій живуть велетні, а в другій книжці — маленькі чоловічки, а в третій — твої ровесники.

Книга — мудрий друг, який, не вміючи го­ворити, розказує про незвичайні пригоди і подо­рожі, про чудеса, про навколишній світ. Нерідко книга, прочитана вами в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя. Герої, з якими ви зу­стрілись на сторінках книг, стають вашими вір­ними друзями. І сьогодні ви зустрінете героя од­нієї книги. Відгадайте, хто він.

"Українські народні казки" – які вони цікаві

—Чи любите ви книги?

—А чому ви їх любите?

—Чи є у вас якісь улюблені книжки?

А тепер відгадайте загадки.

-Снігові поля, чорні граки, хочеш розумним бути — бери та вчись.  (Книга)

- Коли хочеш ти читати, 
    То мене повинен знати, 
    А коли мене не знаєш, 
    То нічого не вгадаєш.   (Абетка)

- Чорні, криві, зроду німі, а стануть в ряд — ураз заговорять. (Літери)

- По білому полю чорним маком сіяно.(Книга)

- Не дерево, а з листочками, не сорочка, а зшита, не чоловік, а розказує. .(Книга)

- Мовчить, а сто дурнів навчить. .(Книга)

-Дуже я потрібна всім:
І великим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.            (Книга)

Бібліотекар: А чи знаєте ви, діти, як треба знайомитися з книжкою? По-перше, огляньте уважно обкладинку.

На ній пишуть прізвище письменника, який написав книжку, постарайтесь запам'ятати його. Як ви думаєте, для чого це треба?

Якщо ви прочитаєте одну книжку цього пись­менника і дізнаєтесь, про що він пише книжки, то вам іншим разом легко буде відшукати його книжки на полиці.

Нижче на обкладинці пишуть назву (або за­головок) книжки. Іноді навіть по заголовку мож­на вгадати, про що ця книга.

2)  Кожна сторінка в книжці пронумерована

3)  Важливою частиною книги є малюнки. Вони не тільки прикрашають її, а й допомага­ють краще зрозуміти, про що розповідає книж­ка, уявити її героїв, дізнатися про їхні вчинки по малюнках, навіть ще не прочитавши книги.

Книга — ваш вірний друг, від усього серця прошу вас.

—  Не беріть брудними руками.

— Коли гортаєте сторінки, не слиньте пальців, не згинайте  сторінки, не малюйте і нічого не пишіть.

— Виготовте закладинку і не вставляйте між сторінками ручку або олівець.

— Не кидайтебудь-де, а кладіть завжди на певне місце.

Коли б, діти, ви раденько

До серця взяли ці слова —

То я б уже була чистенька

І вся біленька — мов нова.

 Запам'ятали?

Бібліотекар: Народ здавна любив і поважав книгу. Склав про неї багато прислів'їв та віршів.

Діти читають вірші

1.  Книга, друг ти наш незмінний,

Друг любимий з ранніх літ.

2.  Ми з тобою пізнаємо

Чарівний незнаний світ.

3.  Скільки книг на землі

 Є великих і малих.

4.  Є легкі і важкі.

На полицях і в столі.

Бібліотекар: А тепер запам'ятаємо при­слів'я:

— Книга вчить, як на світі жить.

— Хто багато читає, той багато знає.

—  Читання — ось краще навчання.

 Бібліотекар: Ось і закінчується наша зустріч з книгою. Я хочу побажати вам хороших книжок. Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книжки. Людина, яка любить і вміє читати, — щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів.